KnoxTalk Radio · 5 · 12:00–18:00

У нас дзвінок на лінії.

Чарльзе, слово вам.

Ми вас слухаємо.

Я був там.

Всі захворіли одночасно.

Але... не у всіх була ця хвороба.

Люди, серед яких я був, намагалися втекти північною дорогою.

І раптом мертві довкола нас почали прокидатися.

Повставати з мертвих.

Ми бачили солдатів у захисних костюмах.... Нас просто закинули у вантажівки.

Була одна жінка.

Її просто застрелили.

Тоді ми ще не знали, чому.

Тепер я розумію, що їй зробили послугу.

Нас утримували у військовому таборі.

Нібито для карантину.

Коли люди починали хворіти, їх забирали.

Мовляв, для перевірки, а три шари захисту — то так, про всяк випадок...

Більше ми їх не бачили.

Я не знав нікого, з ким був там...

Чоловіки. Жінки. Діти...

Люди втрачали своїх близьких, один за одним.

Два дні тому, ми прокинулися, а двері камер відчинено.

Військові кудись зникли.

Не залишилося й сліду.

Був тільки хлопець у формі, нашпигований кулями.

Виглядало так, ніби виникла суперечка.

Ми поїхали на північ і просто перетнули кордон.

Ніхто не сказав ані слова.

Почуваюся, ніби пройшов крізь пекло.

Дякуємо за дзвінок.