USR, 9, 00:00–06:00

Я Дон Беверідж. Добрий вечір з Мохаве.

Тепер це скрізь.

Моя дружина Камілла... у неї гарячка.

Ми обоє ізолювалися.

Ми не бачилися ні одне з одним, ні з кимось іншим кілька днів.

Байдуже.

Телефонні лінії не працюють.

У мене достатньо їжі й води.

Але який сенс?

Чому ми намагаємося вижити?